Ділимося простим методом приготування та тонкощами, які роблять перловку смачною, розсипчастою, красивою. І її не потрібно варити 40-50 хвилин, інформує .
Так перловку варити можна і для розсольника, і для подачі з м’ясним гуляшем, зі смаженими грибами і цибулею, з молоком і цукром, або з обсмаженим фаршем. Але це інша історія: наша — про приготування перловки, яка вариться неохоче.
Хитрість №1. Перловка любить промивання. Її промивають — кілька разів. І гарячою чи помірно теплою водою: так званий борошняний пил краще “відмивається”.
Хитрість №2. Перловка любить окріп і кип’ятіння. Як це? Промиту крупу залити водою, довести до кипіння, проварити кілька хвилин, злити воду, знову залити.
Навіщо це? Метод описаний у старій кулінарній книжці. Як це працює насправді не знаємо. Можливо, коливання температури, можливо, повільне набухання в цей час — важко сказати.
А ще, така перлова каша не буде “клеєм”, в’язкою: на поверхні зерен крохмаль карамелізується, заварюється. При термообробці зерна розпарюються, розварюються зсередини. Ось і виходить каша зернятко до зернятка — навіть якщо переваримо.
А ще, якщо немає бажання експериментувати, то залити, то злити — можна просто залити перловку гарячою водою. Вона рівномірно та швидко прогріється, буде рівномірно та швидко варитися.
Хитрість №3. Про співвідношення та масло. Ідеальне співвідношення для перлівки — різне. Найчастіше називають 1:3. А можна використовувати і 1:3.5 — якщо зерно відносно велике.
А масло? На початку приготування додати чайну ложку вершкового масла. Це дасть смак і кожне зернятко варитиметься в масляній оболонці. Жир дає більш високу температуру без інтенсивного вирування, яке перловка не любить. Та оберігає від розварювання: зовні зерна не розваряться, а зсередини — м’які та ніжні.
Хитрість №4. Про каструлю та кипіння. Перловка любить товстостінний посуд та повільне кипіння. І не любить широкий і низький посуд з тонкими стінками: буде або низька температура, або інтенсивне кипіння.
Тому — варимо у відносно товстостінній каструльці, даємо закипіти на сильному вогні, заливаючи гарячою водою, зменшуємо вогонь до мінімального.
А можна і на “розсікач” поставити, якщо варимо на газовій плиті і є такий.
А ще, її можна помішувати і потрібно, на відміну від гречки чи рису: може й пристати на дно, пригоряти.
А головне: перловка любить відпочити! Через 30-40 хвилин вона буде готова — при такій підготовці.
Але трохи рідини у каструльці може залишитися. І навіть якщо її зовсім мало — не пошкодуйте часу: укутайте її тепло і надійно, дайте постояти пів години або годинку.
Відкривши каструльку, ви перловку не впізнаєте: зернятко до зернятка, “розпустилося”, ніжне, смачне. І без краплі вологи: перловка всю вбирає — щоб розпаритися. Вона знає, що робить.
Ось такі нехитрі секрети та премудрості.
